Аналіз судової практики щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення у галузі забезпечення безпеки дорожнього руху за 5 місяців 2023 року

Аналіз судової практики щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення у галузі забезпечення безпеки дорожнього руху

за 5 місяців 2023 року

На виконання плану роботи Балаклійського районного суду Харківської області на 2 півріччя 2023 року проведено аналіз судової практики щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення у галузі забезпечення безпеки дорожнього руху за 5 місяців 2023 року.

Відповідно до стратегії підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2024 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2020 р. № 1360-р, безпека дорожнього руху на сьогодні є ключовим елементом розвитку суспільства. Велика кількість транспортних засобів є невід’ємною частиною економіки країн, але водночас транспортні засоби несуть небезпеку життю громадян. Лідери багатьох держав світу об’єднують свої зусилля для зменшення кількості постраждалих та травмованих внаслідок дорожньо-транспортних пригод. Міжнародне співтовариство приділяє значну увагу розробленню та здійсненню практичних заходів з безпеки дорожнього руху, спрямованих на запобігання дорожньо-транспортному травматизму.

На сьогодні в Україні рівень смертності та травматизму внаслідок дорожньо-транспортних пригод є достатньо високим, а рівень організації безпеки дорожнього руху залишається вкрай низьким, про що у своїх звітах неодноразово наголошували експерти ВООЗ, Світового банку та інших міжнародних інституцій.

За результатами проведеного в 2019 році Національною поліцією аналізу стану аварійності на території країни встановлені основні причини скоєння дорожньо-транспортних пригод із загиблими та/або травмованими людьми, а саме:

• порушення правил маневрування - 22 відсотки;
• перевищення безпечної швидкості - 34 відсотки;
• недотримання дистанції - 8 відсотків;
• порушення правил проїзду перехрестя - 8 відсотків;
• керування транспортним засобом у нетверезому стані - 3,23 відсотка;
• виїзд на смугу зустрічного транспорту - 1,35 відсотка;
• порушення правил проїзду пішохідних переходів - 6 відсотків.

У зв’язку з вищезазначеною ситуацією було вирішено провести аналіз судової практики Балаклійського районного суду Харківської області з розгляду справ про адміністративні правопорушення у галузі безпеки дорожнього руху.

Цей аналіз охоплює період 01 липня 2023 – 30 листопада 2023 року.

В провадженні суду перебували справи про адміністративні правопорушення у галузі безпеки дорожнього руху наступних категорій:

Таблиця 1. Категорії справ, що перебували в провадженні суду

Прикладом справи щодо дорожньо-транспортної пригоди пов’язаної з порушенням правил маневрування є провадження № 610/862/23, в якому особа притягалася до адміністративної відповідальності (далі Особа 1) за ст. 122-4, 124 КУпАП.

Згідно з матеріалами справи Особа 1, керуючи автомобілем марки «Hyundai Sonata», в порушення п. 10.1 ПДР, перед перестроюванням не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з мотоциклом марки «Восход 3м». Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, водій і пасажир мотоциклу отримали тілесні ушкодження.

В суді Особа 1 повідомив, що самої ДТП, падіння мотоцикліста та пасажира не бачив, звуків, характерних для ДТП також не чув. Через дзеркала заднього виду він також не бачив, що мотоцикл падав.

Потерпілий в суді пояснив, що він перед перехрестям зупинився на червоне світло світлофора. Праворуч від нього зупинився автомобіль таксі марки «Hyundai Sonata». Після ввімкнення зеленого світла світлофора, вони одночасно почали рух. Після перетину перехрестя водій автомобіля «Hyundai Sonata», намагаючись здійснити обгін справа, різко прийняв вліво та підрізав його, вдаривши лівою частиною заднього бамперу автомобіля переднє колесо мотоцикла. Після чого він і його дружина упали разом із мотоциклом та посунулися по асфальту.

Свідок в суді зазначив, що він знаходився в своєму автомобілі, який був припаркований на зупинці за перехрестям. Почув звук удару заліза та побачив автомобіль «Hyundai Sonata» срібного кольору, який перестроювався в ліву смугу руху. У цей же час свідок побачив, як на асфальт падає мотоцикл з чоловіком і жінкою. Він вибіг із авто, щоб надати допомогу. Від виклику швидкої та поліції вони відмовилися.

Жінка водія мотоцикла у суді пояснила, що її чоловік на мотоциклі забрав її з роботи. По дорозі їх намагався обігнати автомобіль. Потім вони зупинилися перед перехрестям на червоне світло світлофора. Цей автомобіль стояв поряд праворуч від мотоцикла. Після перетину перехрестя, автомобіль і мотоцикл почали зближуватися. Свідок почула звук удару. Після чого вони з чоловіком впали з мотоцикла. Внаслідок падіння вона зчесала праву руку від кисті до ліктя, коліна. Після зіткнення автомобіль поїхав далі. На автобусній зупинці стояв автомобіль, водій якого надав їй першу допомогу. Увечері того ж дня до них додому приїхали поліцейські і склали протокол. Внаслідок ДТП мотоцикл отримав механічні пошкодження.

В сукупності з іншими доказами, що були досліджені в судовому засіданні суд дійшов висновку, що вина Особи 1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 повністю доведена.

Дії Особи 1 за вказаним фактом кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Суд застосував до Особи 1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

З наданих матеріалів та пояснень Особи 1 суд встановив недоведеною обставину, що він залишив місце дорожньо-транспортної пригоди умисно, тобто усвідомлюючи протиправний характер своєї дії здійснення ДТП, і бажаючи залишити місце ДТП.

Підстави для сумніву у твердженнях Особи 1 у суду відсутні, доказів на спростування доводів останнього матеріали справи не містять.

Відтак суд дійшов висновку про відсутність в діях правопорушника складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

За цією статтею, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження було закрито.

Прикладом справи щодо дорожньо-транспортної пригоди, що сталася внаслідок недотримання безпечної швидкості, є провадження № 610/984/23, в якій особа притягалася до адміністративної відповідальності (далі Особа 1) за ст. 124 КУпАП.

Згідно з матеріалами справи 07 вересня 2023 року о 22.40 годині водій Особа 1, керуючи автомобілем марки ВАЗ 2106, проявив неуважність, не встежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого не впорався з керуванням та допустив зіткнення з електроопорою, від чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим порушив п. 2.3, п.  12.1, п. 13.1 ПДР.

Особа 1 у судовому засіданні вказаних вище обставин вчинення адміністративного правопорушення не оспорював, вину у вчиненні правопорушення визнав.

Особа 1 притягався до адміністративної відповідальності за порушення: п. 2.3 Правил дорожнього руху, яким передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

 п. 12.1 Правил, яким передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 13. Правил - водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд визнав вину Особи 1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю доведеною та призначив йому адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 124 КУпАП.

Відповідно до п.п. «а» п. 2.1 Правил водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Одним із додаткових покарань за адміністративні правопорушення у галузі безпеки дорожнього руху є позбавлення права керування транспортними засобами.

Саме тому покарання за керування транспортними засобами особою, яка позбавлена такого права є суворим.

Прикладом є справа № 610/1172/23, в якій особа притягалась до адміністративної відповідальності (далі Особа 1) за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Судом було встановлено, що Особа 1 повторно протягом року після вчинення порушень, передбачених частиною другою і четвертою статті 126 КУпАП, керував транспортним засобом – автомобілем марки «ЗАЗ-DAEWOO LANOS», без права керування транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1 а Правил дорожнього руху: «водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії»

У суді Особа 1 вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення за наведених обставин визнав повністю, пояснив, що постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 23.04.2020 його було позбавлено права керування транспортними засобами на строк 3 роки, який сплинув 23.04.2023. Після цього він своє право керування транспортними засобами не поновив, при цьому продовжував керувати автомобілем без посвідчення водія. 27.09.2023 його зупинили поліцейські в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області. Під час перевірки документів у нього було виявлено відсутність посвідчення водія.

Судом було встановлено, що до Особи 1 22.03.2023 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП., 24.06.2023 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Вивчивши докази по справі, оцінивши їх у сукупності суд дійшов  висновку, що вина Особи 1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП повністю доведена сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості.

Суд наклав на Особу 1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Незважаючи на суспільний резонанс, водії, які керують та вчиняють правопорушення в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, не завжди отримують належне адміністративне покарання, що, у свою чергу, призводить до небезпечного поширення в суспільстві думки, що керування в нетверезому стані не є чимось небезпечним та аморальним, а будь-які неприємності, які можуть виникнути у зв’язку з цим, легко вирішити.

Зазначена у Таблиці 1 статистика вказує на значне переважання кількості справ про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП.

Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Прикладом справи, у якій водій відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є провадження № 610/304/23, в якій особа притягувалась до адміністративної відповідальності (далі Особа 1) за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судом встановлено, що Особа 1 керував транспортним засобом – мопедом VIPER STORM 50, без реєстраційного номера, з явними ознаками алкогольного сп'яніння: почервоніння очей, порушення мови, різкий запах з порожнини рота, відмовившись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, в порушення вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху: «водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння…».

В суді Особа 1 вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення за наведених обставин визнав повністю.

Судом було досліджено відеозапис, що міститься в матеріалах справи на CD-R диску. Встановлено, що Особа 1, не заперечував керування мопедом VIPER STORM 50, без реєстраційного номеру, поліцейський повідомив, що водія було зупинено за порушення ПДР, після чого у Особи 1 було виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння, тому йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, а саме на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів або в закладі охорони здоров'я, на що він відмовився.

У сукупності з іншими доказами, що були досліджені судом, було встановлено, що Особа 1 з ознаками алкогольного сп'яніння керував мопедом та після зупинки поліцейським, він відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, що підтверджено Особою 1.

Суд кваліфікував дії Особи 1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння та застосував до нього стягнення в межах санкції цієї статті.

Одним із найголовніших чинників, що вплинув на збільшення суворості покарання за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП, є зростання ризику вчинення дорожньо-транспортних пригод особами, які керують транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Прикладом є справа № 610/38/23, в якій особа притягувалась до адміністративної відповідальності (даль Особа 1) за ст. 124, ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Судом встановлено, що 20.05.2023 водій, керуючи транспортним засобом – автомобілем VOLKSWAGEN GOLF, в порушення п. 12.1 ПДР не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на бетонний блок. В результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження.

Крім того, повторно протягом року водій керував транспортним засобом – автомобілем VOLKSWAGEN GOLF в стані алкогольного сп'яніння, в порушення вимоги п. 2.9.«а» Правил дорожнього руху України: «водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння …».

В суді Особа 1 вину у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень визнав повністю. Пояснив, що він потрапив у ДТП, оскільки був у нетверезому стані і при поганих погодних умовах не впорався з керуванням автомобіля та в'їхав у бетонні блоки.

Вина Особи 1 у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень за ч. 2 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП повністю доведена сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Суд наклав на Особу 1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд має встановити наявність доведеності всіх обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.

Прикладом є справа № 610/1061/23, в якій особа притягалась до адміністративної відповідальності (далі Особа 1)  за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, Особа 1 притягався до адміністративної відповідальності за керування  автомобілем ВАЗ 2107 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у лікувальному закладі зі згоди водія у встановленому законом порядку.

В суді Особа 1 вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення за наведених обставин не визнав, посилаючись на те, що він не керував вказаним автомобілем у зазначені у протоколі час та місці. Пояснив, що 15.09.2023 був зупинений працівниками поліції, за кермом його автомобіля був його син, який керував транспортним засобом, а він сидів поруч на пасажирському сидінні. Його сина працівники поліції попросили надати документи, але у нього відсутнє водійське посвідчення. Тоді поліцейські в грубій формі почали вимагати документи у Особи 1, як власника автомобіля, на що він пред'явив свій паспорт та повідомив, що своє водійське посвідчення забув вдома. Після цього його працівники поліції повезли до мед. закладу, де провели медичний огляд на стан сп'яніння. На підставі медичного висновку поліцейські склали на нього протокол щодо керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.

Заперечення Особою 1 факту керування автомобілем у вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення час і місці, не були спростовані наявними в матеріалах справи доказами.

Тому ця обставина в судовому засіданні не підтверджена.

Також судом було встановлено порушення процедури проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.

Крім того, суд встановив, що згідно зі свідчень Особи 1 подія сталася 15.09.2023, інші матеріали справи свідчать, що датою вчинення адміністративного правопорушення є саме 15.09.2023, а в протоколі інкримінується вчинення адміністративного правопорушення 15.08.2023.

Таким чином, відсутня достатня сукупність належних та допустимих доказів того, що Особа 1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння у вказаних в протоколі час і місці, ця обставина в судовому засіданні не підтверджена, а доводи пана Віктора не спростовані.

Виходячи з цього суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за п. 1 ст. 247 КУпАП.

Отже, висока соціальна відповідальність громадян є запорукою дотримання правил дорожнього руху. Саме на виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством покликано законодавство про адміністративні правопорушення.

 Відповідно до ч. 2 ст. 9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

В цьому аналізі висвітлені справи про адміністративні правопорушення у галузі забезпечення безпеки дорожнього руху, що були в провадженні Балаклійського районного суду Харківської області в період 01 липня 2023 – 30 листопада 2023 року.

За даними офіційної статистики Дорожньо-транспортних пригод в Україні Патрульної поліції України (https://patrolpolice.gov.ua/statystyka/) кількість ДТП з загиблими та/або травмованими особами, спричинених керуванням транспортними засобами у стані сп’яніння, є відносно високою.

В провадженні суду найбільшу кількість справ про адміністративні правопорушення у галузі безпеки дорожнього руху у визначений аналізом період становили справи за ст. 130 КУпАП.

Водночас саме на органи, що складають протоколи про адміністративні правопорушення, покладено обов’язок збирання доказів на підтвердження обставин зазначених у відповідних протоколах. Неналежне оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення надає можливість особам, що притягаються до адміністративної відповідальності, уникнути покарання.