Аналіз судової практики розгляду судом сімейних спорів в умовах воєнного стану

Аналіз судової практики розгляду судом сімейних спорів в умовах воєнного стану

На виконання плану роботи Балаклійського районного суду Харківської області на 1 півріччя 2024 року проведено аналіз судової практики розгляду судом сімейних спорів в умовах воєнного стану.

Цей аналіз судової практики охоплює справи позовного провадження за 2023 рік.

В таблиці відображено статистичні показники справ, у яких на кінець 2023 року було відкрито провадження та ті, що були розглянуті.

Як видно із таблиці, у 2023 році зі справ у спорах, що виникають із сімейних відносин, найбільше надійшло та було розглянуто справ про розірвання шлюбу.

Однією із особливостей розгляду справ в умовах воєнного стану є неможливість встановити місце перебування їх учасників. З метою повідомлення сторін про розгляд справи суд використовує всі передбачені ЦПК України засоби: повідомлення на поштову адресу, направлення судових повісток в електронному вигляді та шляхом опублікування оголошень на веб порталі "Судова влада".

Наприклад, у справі № 610/1087/23, за позовом про розірвання шлюбу.

Справа розглядалась за правилами спрощеного провадження.

Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Відповідачу про час та місце розгляду справи суд повідомляв на адресу, зазначену у довідці переселенця та шляхом розміщення оголошення на веб порталі «Судова влада», однак відповідач повторно у судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи без його участі не надав.

Суд розглянув справу без учасників на основі матеріалів, наданих позивачем.

Іншим прикладом є справа № 610/149/23 за позовом про розірвання шлюбу.

Позивачу про час і місце розгляду справи суд неодноразово повідомляв за допомогою SMS, оскільки в матеріалах справи була його заява про отримання судових повісток в електронному вигляді, однак він у судові засідання двічі не з’явився, заяву про розгляд без його участі не надав.

Суд залишив позовну заяву без розгляду.

Події, що відбуваються під час воєнного стану, використовуються учасниками справ для обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Наприклад, у справі № 610/1116/23 позивач звернувся з позовною заявою про звільнення його від сплати аліментів, скасування заборгованості за сплату аліментів та визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відповідачка через введення воєнного стану, залишила їх спільних дітей, а сама поїхала до Німеччини.

З його заробітної плати проводились відрахування аліментів на користь відповідачки вже в той час, коли діти були на його утриманні та постійно проживали з ним.

У квітні 2022 року він разом з дітьми виїхав з окупованої території м. Балаклія до м. Києва, де знайшов житло та влаштувався на роботу. З того часу аліменти відповідачці він не сплачував, оскільки дітей повністю самостійно утримував, у зв’язку з чим виникла заборгованість за сплату аліментів. Відповідачка не брала участі у фізичному, моральному розвитку дітей та їх матеріальному забезпеченні.

Суд встановив, що діти, на утримання яких з позивача стягувались аліменти, з 24.02.2022 проживали разом з ним.

Заборгованість за сплату аліментів виникла у позивача з 01.04.2022, тобто коли сини почали проживати разом з батьком та перебували на його утриманні, що суд визнав обставиною, яка має істотне значення, оскільки призначення присуджених аліментів - це утримання дітей.

Суд дійшов до висновку, що в даному випадку стягнення з позивача на користь відповідачки аліментів на утримання дітей було недоцільним та таким, що не відповідало їхньому призначенню, а тому задовольнив позовні вимоги позивача.

Іншим прикладом є справа № 610/424/23, в якій позивачка зверталась з позовом про оспорювання батьківства та встановлення факту батьківства.

Суд встановив, що позивачка перебувала в шлюбі з відповідачем, але з грудня 2021 року проживала з іншим чоловіком. 25.12.2022 від сумісного проживання у них народився син. Оскільки в цей час позивачка перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, він був записаний батьком у свідоцтві про народження дитини. Чоловік, з яким проживала позивачка, звернувся до експерта з медико-генетичних досліджень, отримав висновок про високу вірогідність того, що він є біологічним батьком дитини. 17.05.2023 цей чоловік звернувся до суду з позовом про визнання батьківства, однак 10.06.2023 він загинув, внаслідок чого провадження у тій справі було закрите.

Дослідивши всі наявні докази, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Отже, воєнний стан не є перешкодою для розгляду справ у спорах, що виникають із сімейних відносин. Як і в мирний час, якщо є підтвердження про належне повідомлення учасників про час і місце розгляду справи, неявка учасників дає суду підстави застосувати наслідки, передбачені ст. 223 ЦПК України.

Крім того, воєнний стан в Україні та події, пов’язані з ним, стали як підставами для звернення до суду, так і додатковими аргументами для обґрунтування сторонами у справах своїх вимог або заперечень.