Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
На виконання плану роботи Балаклійського районного суду Харківської області на 1 півріччя 2024 року проведено аналіз судової практики розгляду судом справ щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про охорону дитинства, зокрема в питаннях, що стосуються сім’ї.
Дослідники девіантної поведінки визнають, що сім’я є одним із чинників формування асоціальних установок.
З першого дня життя саме в сім’ї у дитини починають формуватися її уявлення про добро і зло. Сім’я є першим соціальним оточенням, а в подальшому – посередником між людиною і суспільством. З цього випливає, що успішність соціалізації багато в чому залежить від сімейних звʼязків.
Україна на шляху до євроінтеграції імплементувала велику кількість міжнародних норм, зокрема щодо охорони дитинства.
Стаття 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків щодо виховання дітей, захищає права сім’ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров’я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов’язків відповідно до закону.
Балаклійський районний суд Харківської області у 2023 році та 1 кварталі 2024 року розглядав справи про притягнення до адміністративної відповідальності за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей, яка передбачена ст. 184 КУпАП.
Так, у 2023 році в провадженні суду перебувало 45 справ зазначеної категорії, з них: 4 - повернуто для дооформлення, 41 - розглянуто, 4 - не розглянуто на кінець 2023 року.
Тільки за 1 квартал 2024 року в провадження суду надійшло 15 справ цієї категорії.
Найбільшу частину справ про невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей у 2023 році становили справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 184 КУпАП (81,4 % від кількості розглянутих справ).
Наприклад, у справі № 610/354/23 особа притягалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Суть правопорушення зводилася до того, що неповнолітній син особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, без дозволу матері взяв свого малолітнього брата і поїхав у м. Дніпро.
Дії особи за вказаним фактом суд кваліфікував за ч. 1 ст. 184 КУпАП, як ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання неповнолітніх дітей та застосував до неї адміністративне стягнення у виді попередження.
У випадку вчинення неповнолітнім адміністративного правопорушення, батьки або особи, що їх замінюють притягаються до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Наприклад, у справі № 610/273/23 особа притягалася до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Суд встановив, що 14.06.2023 син особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, 2007 р.н. у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, вчинив сварку з іншою особою 2003 р.н., під час якої наніс йому 4 удари в обличчя, порушивши громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив дрібне хуліганство, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Дії особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, за вказаним фактом суд кваліфікував за ч. 3 ст. 184 КУпАП, як вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом та призначив йому адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 850 гривень.
В свою чергу відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Саме тому суд повинен розглядати справи своєчасно, всебічно та повно з'ясувати усі обставини справи.
Наприклад, суд двічі повертав матеріали справи № 610/273/23, у якій особа притягалась до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП, до ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області для додаткової перевірки та належного оформлення у зв’язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення було не вказано місце вчинення адміністративного правопорушення та не кваліфіковано дії неповнолітнього за відповідною статтею КУпАП, тому обвинувачення було неконкретним.
Іншим прикладом є справа № 610/1149/23, в якій особа притягалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до протоколу суттю адміністративного правопорушення є ухилення особою, яка притягалася до адміністративної відповідальності, від виконання своїх батьківських обов'язків, передбачених ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», ст. 150 СК України щодо виховання свого неповнолітнього сина, 2007 р.н., що виразилось у тому, що останній вчинив конфлікт та влаштував бійку із неповнолітнім, 2008 р.н., чим фактично вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство).
Суд під час судового розгляду адміністративного матеріалу встановив, що неповнолітній син особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, досяг 16-річного віку, тому самостійно відповідає за вчинення ним дрібного хуліганства, за що на нього і було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Суд дійшов висновку про недоведеність ухилення особою, яка притягалася до адміністративної відповідальності, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання його неповнолітнього сина і закрив провадження у справі за відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Отже, судова практика щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП вказує, що метою застосування відповідного стягнення є звернення уваги батьків або осіб, що їх замінюють, на те, що спосіб їхнього життя є неприйнятним для гармонійного виховання дітей, а також на те, що діти потребують додаткової уваги і піклування.