Аналіз судової практики щодо розгляду справ про спадкові правовідносини

Аналіз судової практики щодо розгляду справ про спадкові правовідносини за 6 місяців 2023 року

На виконання плану роботи Балаклійського районного суду Харківської області на 2 півріччя 2023 року проведено аналіз судової практики щодо розгляду справ про спадкові правовідносини за 6 місяців 2023 року.

Внаслідок збройної агресії рф проти України населення тимчасово окупованих територій втратило можливість реалізувати деякі свої права, зокрема, право на спадкування.

Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Право на спадкування включає в себе право на прийняття спадщини та право на відмову від прийняття спадщини.

Саме проблемам здійснення права на спадкування присвячений цей аналіз.

Аналіз охоплює період 01.06.2023 – 30.11.2023.

В таблиці 1 відображено статистичні показники щодо розгляду спадкових спорів Балаклійським районним судом Харківської області.

Таблиця 1. Статистичні показники суду

Щодо предмету спору у справах щодо спадкування за заповітом виділяються позови про:

1. Надання додаткового строку для прийняття спадщини (13 справ, з них розглянуто 8);
2. Визнання прав і обов’язків забудовника в порядку спадкування за заповітом (1 справа, яку не розглянуто).

Щодо предмету спору у справах щодо спадкування за законом виділяються позови про:

1. Надання додаткового строку для прийняття спадщини (9 справ, з них розглянуто 7);
2. Визнання права власності на спадкове майно (1 справа, яка не розглянута).

Строк для прийняття спадщини починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. День смерті особи встановлюється свідоцтвом про смерть. В умовах воєнного стану в Україні отримати свідоцтво про смерть особи в день смерті можливо тільки на підконтрольній державним органам України території. В інших випадках спадкоємці мають звертатися до суду із заявами про встановлення факту смерті і звертатись до органу РАЦС з відповідним рішенням.

В деяких випадках спадкоємці мають змогу отримати таке рішення вже після спливу строку для прийняття спадщини.

Прикладом є справа № 610/104/23, в якій Особа 1 звернувся з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Судом встановлено, що днем смерті спадкодавця є 10.03.2022. Місцем смерті є Харківська область, Ізюмський район, с. Мілова. На момент смерті спадкодавець проживала одна. Факт смерті спадкодавця було встановлено за рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.10.2022. Постановою нотаріуса від 19.05.2023, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку зі спливом шестимісячного строку, визначеного законодавством для подачі заяви про прийняття спадщини.

Позивач не зміг з причини непереборних труднощів, а саме: через військову агресію і напад рф на Україну 24.02.2022, перебування в окупації м. Балаклія Харківської області, де було припинено роботу нотаріусів, обмеження в пересуванні територією України через його навчання з 08.08.2019 в Національному університеті цивільного захисту України на денній формі навчання (термін закінчення навчання – червень 2023), що підтверджується довідкою від 24.10.2022, а також через неможливість тривалий час зареєструвати смерть матері, – звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у передбачений законом шестимісячний строк.

Суд визнав причини пропуску строку на прийняття спадщини поважними та встановив позивачу додатковий строк для прийняття спадщини.

Ст. 1250 ЦК України передбачена процедура оголошення секретного заповіту, що включає призначення дня оголошення змісту заповіту,  повідомлення про це всіх членів сім’ї спадкодавця й оголошення змісту заповіту у присутності заінтересованих осіб та двох свідків.

Якщо заповіт не є секретним, то про його наявність спадкоємці можуть дізнатись вже після спливу строку для прийняття спадщини.

Прикладом є справа № 610/301/23, в якій Особа 1 звернулась із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що спадкодавець померла 08.01.2012.

Особа 1 разом із спадкодавцем не проживала, За місцем смерті Особи 2 проживав інший співвласник майна. Позивач знайшла заповіт тільки 02.01.2023. Згідно з постановою нотаріуса від 30.06.2023 Особі 1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії – отриманні свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв’язку з пропущенням строку на прийняття спадщини.

Матеріалами справи не спростовано те, що позивач не змогла з об'єктивних причин, оскільки не знала про існування заповіту, складеного її тіткою, звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у передбачений законом шестимісячний строк.

На підставі досліджених матеріалів справи суд визнав, що причини пропуску строку на прийняття спадщини є поважними та встановив позивачу додатковий строк для прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місце відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Подати заяву про прийняття спадщини за останнім місцем проживання особи, у зв’язку з окупацією та веденням бойових дій на відповідній території України, може бути неможливо. Тому спадкоємці вимушені чекати доки безпекова ситуація дозволить нотаріусу відновити роботу на цій території. Це призводить до пропущення строку для прийняття спадщини.

Прикладом є справа № 183/5815/23, в якій Особа 1 звернулася з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивачка є спадкоємицею Особи 2 за заповітом. Місцем смерті Особа 2 є м. Балаклія Ізюмського району Харківської області. Позивач проживає в м. Харків.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач вказала, що вчасно не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у передбачені законом строки через військову агресію і напад рф на Україну 24.02.2022 та подальшу окупацію з 02.03.2022 по 11.09.2022 м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, а також через обмежену роботу нотаріусів та нотаріальних реєстрів у цей період. Окрім того, позивач проживає в м. Харків, яке також постійно піддавалося обстрілам з боку військових рф. Транспортне сполучення між містами Харків і Балаклія було відсутнє. Тобто позивач не мала змоги у передбачений законом шестимісячний строк після смерті своєї баби звернутися до нотаріуса.

Суд визнав причини пропуску строку на прийняття спадщини поважними та встановив позивачу додатковий строк для прийняття спадщини.

Отже, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За такими категоріями розглядаються спори у спадкових правовідносинах у суді. В свою чергу судові справи кожної категорії поділяються за предметом розгляду.

Найбільшу частину справ із спадкових правовідносин, що перебували в провадженні суду, за предметом розгляду становлять спори про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Причинами пропущення строку для прийняття спадщини в розглянутих судом справах є: неможливість зареєструвати в органах державної реєстрації актів цивільного стану смерть спадкодавця, відсутність інформації про наявність заповіту, неможливість, внаслідок військової агресії і нападу рф на Україну, ведення бойових дій й окупації певної території, своєчасно подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини та інші причини, що визнані судом поважними.

Військова агресія і напад рф на Україну створили передумови для збільшення випадків порушення строку для прийняття спадщини, оскільки на територіях, що є тимчасово окупованими та на яких ведуться бойові дії робота нотаріусів, державних органів та установ припиняється.

З огляду на вищезазначене в умовах дії воєнного стану в Україні особам доводиться відновлювати свої порушені права у суді. Саме тому робота судової системи під час воєнного стану не припиняється, а законодавство України потребує більшої адаптивності до сучасних умов.