Колаборантам не уникнути справедливого покарання

29 грудня 2023 року Балаклійським районним судом ухвалено вирок у кримінальному провадженні № 610/3420/23 за обвинуваченням уродженки: м. Тернопіль; громадянки України; з повною загальною середньою освітою; офіційно не працевлаштованої; раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України.

Обвинувачена з 02.03.2022 перебувала на території Савинської ОТГ Ізюмського району Харківської області, тобто на території, яка знаходилась під тимчасовою окупацією держави-агресора.

23.06.2022 обвинувачена добровільно уклала трудовий договір з представником роботодавця в особі голови окупаційної тимчасової цивільної адміністрації м. Балаклія Харківської області про прийняття її на роботу на посаду завідуючої сектором сім'ї і дітей у створений державою-агресором рф на тимчасово окупованій території незаконний орган влади - окупаційну тимчасову цивільну адміністрацію м. Балаклія Харківської області з місцем її роботи у Савинському територіальному відділі.

До 10 вересня 2022 року, тобто до деокупації смт Савинці Збройними Силами України, громадянка України обвинувачена добровільно займала посаду завідуючої сектором сім'ї і дітей у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а саме в окупаційній адміністрації держави-агресора, однак фактично не виконувала організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції.

З червня 2022 року, точна дата не встановлена, але ще до укладання вказаного письмового трудового договору з окупантами, обвинувачена виконувала обов'язки секретаря: складала списки місцевих мешканців та дітей за віковими категоріями по населеним пунктам смт Савинці, с. Вишневе, с. Морозівка, с. Веселе Ізюмського району Харківської області, вносила відповідні відомості до баз даних, а також формувала списки осіб для отримання гуманітарної допомоги, пенсій, які в подальшому передавала своєму керівництву.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення класифікується як кримінальний проступок.

Суд кваліфікує дії обвинуваченої за ч. 2 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади, не пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

Визначаючи вид та розмір покарання суд також виходить з того, що вчинений кримінальний проступок, який карається позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої. 

На основі засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання його можливо призначити у мінімальному розмірі санкції, але з конфіскацією майна, оскільки без неї покарання не буде ефективним, дієвим, не досягне своєї мети. Відповідні посади обвинувачена не займала і діяльністю не займалася, тому у разі призначення передбаченого законом безальтернативного покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю без конфіскації майна обвинувачена фактично не понесе і не відчує жодних позбавлень та обмежень, вона залишиться фактично не покараною, що породить відчуття безкарності та вседозволеності як у неї, так і у громадянського суспільства.

Суд призначив обвинуваченій покарання – позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, судах, юридичних особах публічного права, органах, що надають публічні послуги на строк 10 (десять) років з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.