У лютому 2024 року розглянуто два кримінальних провадження щодо колабораційної діяльності

02 лютого 2024 року Балаклійським районним судом Харківської області розглянуто у спрощеному провадженні в залі суду кримінальне провадження № 610/163/24 за обвинуваченням уродженця: м. Балаклія Харківської області; громадянина України; офіційно не працевлаштованого; раніше не судимого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України.

У період з кінця березня до кінця липня 2022 року, знаходячись у м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, у обвинуваченого виник кримінально протиправний умисел, направлений на публічні заклики до підтримки рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором та окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України.

Реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, обвинувачений, знаходячись на тимчасово окупованій збройними силами рф території м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, у період з кінця липня до початку вересня 2022 року, вчинив дії, спрямовані на публічні заклики до підтримки рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором та окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України, що полягало у наступному:

29 липня 2023 року, під час тимчасової окупації збройними силами рф території м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, окупаційною владою рф проведено збори трудового колективу КП «Балаклійський районний дитячо-юнацький спортивно-оздоровчий комплекс «Вимпел» Балаклійської міської ради Харківської області,  головою яких, призначено представника окупаційної адміністрації – помічника голови т. зв. «Военно-гражданской администрации города Балаклея» з організаційних питань. В ході проведення вищевказаних зборів, за допомогою голосування присутніх, КП «Балаклійський районний дитячо-юнацький спортивно-оздоровчий комплекс «Вимпел» Балаклійської міської ради Харківської області перейменовано на т. зв. «Муниципальное учреждение «Балаклейский районный детско-юношеский спортивно-оздоровительный комплекс «Вымпел», директором якого, призначено обвинуваченого, за добровільною згодою останнього.

У подальшому, під час проведення вказаних зборів, після призначення обвинуваченого директором т. зв. «Муниципального учреждения «Балаклейский районный детско-юношеский спортивно-оздоровительный комплекс «Вымпел», останній закликав присутніх затвердити новий устав вказаного спортивного закладу, який складений російською мовою у відповідності до рішень окупаційної адміністрації та вимог чинного законодавства держави-агресора, мотивуючи це тим, що м. Балаклія тепер не є територією України.

Продовжуючи реалізацію свого кримінально протиправного умислу, 29.07.2023 перебуваючи у громадському місці, а саме на території т. зв. «Муниципального учреждения «Балаклейский районный детско-юношеский спортивно-оздоровительный комплекс «Вымпел», в ході проведення загального зібрання працівників комплексу на чолі представника окупаційної адміністрації – помічника голови т. зв. «Военно-гражданской администрации города Балаклея» з організаційних питань, обвинувачений закликав присутніх долучитися до роботи у новому колективі, що полягало у забезпеченні збереження матеріальної бази спорткомплексу, виконання та підтримки вказівок і рішень т. зв. «Военно-гражданской администрации города Балаклея».

Продовжуючи реалізацію свого кримінально протиправного умислу, обвинувачений, знаходячись на тимчасово окупованій збройними силами рф території м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, у період з кінця липня до початку вересня 2022 року вчинив дії, спрямовані на публічні заклики до співпраці з державою-агресором та окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України, що полягало у наступному:

під час тимчасової окупації збройними силами рф території м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, в кінці серпня 2022 року, обвинувачений, перебуваючи в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, публічно та добровільно почав надавати допомогу окупаційній владі рф, а саме: з метою демонстрації підтримки населення тимчасово окупованих територій м. Балаклія, за вказівкою окупаційної влади рф, організував та провів на базі т. зв. «Муниципального учреждения «Балаклейский районный детско-юношеский спортивно-оздоровительный комплекс «Вымпел» спортивні змагання з волейболу, футболу, настільного тенісу та шахів, присвячені першому святкуванню Дня міста Балаклія, після його тимчасової окупації державою-агресором рф.

Суд кваліфікував дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 111-1 КК України, як публічні заклики громадянином України до підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором та окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України.

Обвинувачений: раніше не судимий; за місцем проживання характеризується в цілому позитивно, за недоведеністю протилежного ; одружений; не перебуває на обліках у нарколога, психіатра, органі з питань пробації.

Під час досудового розслідування і в суді винуватим себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, що свідчить про надання допомоги у встановленні обставин справи, щиро розкаявся, що на підставі ст. 66 КК України визнається обставинами, що пом'якшують покарання.

Відсутні обставини, що обтяжують покарання.

Визначаючи вид та розмір покарання суд також виходить з того, що вчинений кримінальний проступок, який карається позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років.

В умовах воєнного стану, внаслідок повномасштабної збройної агресії рф проти України та українського народу в цілому, численних злочинів держави-терориста, тотального насильства, масових вбивств та руйнувань, які засуджував і засуджує увесь цивілізований світ, не проявляючи жодних сентиментів, емпатії та співчуття через масову загибель як військовослужбовців, що стали на захист своєї Батьківщини, так і мирного населення, у тяжкий для держави та людей час обвинувачений діяв свідомо і добровільно, досяг бажаного, влаштувавшись на роботу до окупантів-злочинців, фактично перейшов на бік ворога, діючи на шкоду Україні в інтересах держави-терориста рф, проти основ національної безпеки України, допомагав у встановленні та укріпленні окупаційної влади, стимулюючи інших осіб на підтримку і співпрацю з окупантами та заохочуючи подальшу збройну агресію росії, метою якої є намагання знищити Україну як державу та підкорити її населення.

Одночасно суд врахував конструктивну процесуальну поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування, сприяння кримінальному провадженню, його визнавальні показання також покладені в основу обвинувачення, до кримінальної відповідальності притягувався вперше, в цілому є позитивною особою.

На основі засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання його необхідно призначити з урахуванням правила ст. 69-1 КК України (2/3 від 15 = 10), що є мінімальним розміром покарання, передбаченого санкцією, вважаючи саме таке покарання необхідним і достатнім в якості кари за скоєне, для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим, так і іншими особами, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», адже відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, будуть враховані інтереси усіх суб'єктів кримінально-правових відносин.

Отже, суд визнав засудженого винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України, призначивши йому покарання – позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, судах, юридичних особах публічного права, органах, що надають публічні послуги на строк десять років.

14 лютого 2024 року Балаклійським районним судом Харківської області було розглянуто у спрощеному провадженні в залі суду кримінальне провадження № 610/283/24 за обвинуваченням уродженки: м. Балаклія Харківської області; громадянки України; офіційно не працевлаштованої; раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України.

У обвинуваченої, яка з 02 березня 2022 року перебувала в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, тобто на території, яка знаходилась під тимчасовою окупацією держави-агресора, виник кримінальний протиправний умисел, направлений на добровільне зайняття посади, не пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарчих функцій.

З цією метою в липні 2022 року, обвинувачена, перебуваючи на території тимчасово окупованого м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій раніше виниклий кримінальний протиправний умисел, добровільно надала згоду представникам окупаційної адміністрації на зайняття посади головного спеціаліста фінансового відділу в окупаційній адміністрації держави-агресора, з місцем роботи в так званій тимчасовій цивільній адміністрації.

18 липня 2022 року обвинувачена. добровільно уклала трудовий договір з представником роботодавця в особі так званого виконуючого обов'язки голови окупаційної адміністрації держави-агресора – військово-цивільної адміністрації Ізюмського району Харківської області, що діяв на підставі положення військово-цивільної адміністрації, про прийняття її на роботу на посаду головного спеціаліста фінансового відділу в окупаційній адміністрації держави-агресора.

Перебуваючи на вищевказаній посаді у приміщенні окупаційної Балаклійській цивільній адміністрації держави-агресора, у період часу з 18 липня 2022 року по 08 вересня 2022 року, тобто до деокупації м. Балаклія Збройними Силами України, обвинувачена здійснювала підготовку звітно-фінансової документації, збирала інформацію стосовно штатної чисельності та фактично відпрацьованого часу працівниками тимчасової цивільної адміністрації м. Балаклія, подавала заявки керівництву щодо фінансування витрат незаконного окупаційного органу влади, в тому числі нарахування заробітної плати працівникам цивільної адміністрації держави-агресора.

Суд кваліфікував дії обвинуваченої за ч. 2 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади, не пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

Обвинувачена: раніше не судима; за місцем проживання характеризується в цілому позитивно, за недоведеністю протилежного; не перебувала на обліках у нарколога, психіатра, органі з питань пробації; удова.

В умовах воєнного стану, внаслідок повномасштабної збройної агресії рф проти України та українського народу в цілому, численних злочинів держави-терориста, тотального насильства, масових вбивств та руйнувань, які засуджував і засуджує увесь цивілізований світ, не проявляючи жодних сентиментів, емпатії та співчуття через масову загибель як військовослужбовців, що стали на захист своєї Батьківщини, так і мирного населення, у тяжкий для держави та людей час обвинувачений діяла свідомо і добровільно, досягла бажаного, влаштувавшись на роботу до окупантів-злочинців, фактично перейшла на бік ворога, діючи на шкоду Україні в інтересах держави-терориста рф, проти основ національної безпеки України, допомагала у встановленні та укріпленні окупаційної влади, стимулюючи інших осіб на підтримку і співпрацю з окупантами та заохочуючи подальшу збройну агресію росії, метою якої є намагання знищити Україну як державу та підкорити її населення.

Одночасно суд врахував конструктивну процесуальну поведінку обвинуваченої під час досудового розслідування, сприяння кримінальному провадженню, її визнавальні показання також покладені в основу обвинувачення, до кримінальної відповідальності притягувалася вперше, в цілому є позитивною особою.

На основі засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання його можливо призначити у мінімальному розмірі санкції, але з конфіскацією майна, оскільки без неї покарання не буде ефективним, дієвим, не досягне своєї мети. Відповідні посади обвинувачена не займала і діяльністю не займалася, тому у разі призначення передбаченого законом безальтернативного покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю без конфіскації майна обвинувачена фактично не понесе і не відчує жодних позбавлень та обмежень, вона залишиться фактично не покараною, що породить відчуття безкарності та вседозволеності як у неї, так і у інших, буде відсутній стримуючий фактор, а у громадянського суспільства породить розчарування та недовіру у правосуддя.

Отже, суд визнав обвинувачену винуватою у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, призначивши їй покарання – позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, судах, юридичних особах публічного права, органах, що надають публічні послуги на строк 10 (десять) років з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.